СІЧОВІ ШКОЛИ
Будували їх за ворітьми Коша. Учбова хата, крита очеретом, два курені, один для молодших, другий для старших школярів, піч-кабиця з дровітнею і котлами, майдан для військових вправ – все це обгороджували по колу дерев’яним частоколом, точнісінько як у дорослій Січі.
Як подивишся із сторожової башти на дворище школи, залюднене жвавою малечею в білих сорочках, то й явиться вона вже і не школою, а молоденьким соняшником, наповненим молочними зернятами. День за днем, рік за роком віддано йшов він услід за своїм сонцем – дорослою Січчю, убираючи промені братства і військової вдачі, наповнюючись світом віри і честі.
У школярів був общинний лад, як і в усього війська, і називався він – курінним управлінням. У школі вони жили, вчилися… На Новий рік, коли все товариство обирало собі старшину, вони теж обирали отаманів: старші – собі, а молодші – собі.
Слава про січову школу йшла по всіх-усюдах. Тому багато хто з батьків України, Литви та Польщі вважали за честь віддати своїх синів на навчання до запорожців, щоб діти їх по-справжньому привчалися лицарського діла. Бо вчили школярів не тільки читати, писати, рахувати, а й “з рушниці зірки стріляти, списом добре колоти та на коні реп’яхом сидіти.”
А ось я тобі зараз заспіваю пісню січових дітей:
Тільки в небі місяць засяє,
Шлях Чумацький вийдуть
Зорі прокладать,
Ми сідлаєм коників,
Вороненьких коників,
Щоб у Базавлуці
Вихрем політать!
Гей, коню мій,
Вірненький,
Степом лети,
Вітри обганяй.
В славнім краю
Козацькім
Долю мою,
Світлу Долю
Відшукай!
Ніч казкова швидко минає.
Із Дніпра-Славути ранок воду п’є.
Росяними травами
Путь до Січі правимо,
З-за туману яснеє сонечко встає!..
Кожну ніч, виїжджали хлопці на Луг випасати коней. А вранці, пригнавши табун, йшли з усім товариством купатися до Дніпра і тільки потім, після особливого сигналу, поспішали до школи. А сигнал цей був ось який. Із воріт січової школи вибігали троє хлопчаків: один з них підкидав у небо голуба – символ Святого Духа, а двоє інших голосно вигукували:
“Аз-буки, закаблуки,
Печеная каша.
Збирайся до купи
Вся братія наша.
Гей, Петро!
Мерщій, Миколо!
Вже на вас чекає школа!”
